10 вересня 2016 року студенти-екологи групи ЕК-52 в межах дії Договору про співпрацю, під керівництвом старшого викладача кафедри екології Надії КОРНЕЛЮК та наукового співробітника Інституту еволюційної екології НАН України к.г.н., Конякіна Сергія здійснили виїзд до околиць села Хрещатика згідно І-го етапу загально-екологічної практики.
Метою польової практики було поглиблення і розширення знань студентів, отриманих у процесі вивчення курсів: «Заповідна справа», «Вступ до фаху» та творче використання цих знань на практиці; формування у студентів умінь і навичок проведення спостережень у природі, а також виховання в студентів бережливого ставлення до природи рідного краю.
Об’єктом проведення загально екологічної практики були соснові, псамофітні, прибережно-водні, рудеральні екосистеми нижньої частини Роського екокоридору (околиця села Хрещатик, база відпочинку ЧДТУ «Рось», Черкаського району).
Сергій КОНЯКІН, кандидат географічних наук Інституту еволюційної екології НАН України розказав студентам про геоморфологічну та геологічну будову басейну річки Рось, її ландшафтну та рослинну диференціацію. Він підкреслив, що території на яких рослинний покрив річки Рось повністю трансформований під впливом антропогенних чинників складають понад 70 %.
Вздовж екостежини річки Рось (довжина стежки орієнтовно складає 3,5 км) студенти-екологимали змогу ознайомитися з особливостями поширення соснових, псамофітних, прибережно-водних та рудеральних екосистем.
Керівник практики Надія КОРНЕЛЮК відмітила, що екологічною проблемою сьогодення річки Рось є цвітіння води, а також зникнення природної лучної рослинності та поява рудеральної. Вона наголосила, що чужорідні види рослин, призвичаївшись до мінливих умов, швидко освоюють нові ділянки, що призводить до фітоінвазій.
Студенти були розподілені на дві бригади. Вони проводили окомірну зйомку місцевості. У ході проведення геоботанічного опису майбутні природоохоронці обирали ділянки 10х10 м(для лучних та псамофітних екосистем) та 25х25 м(для штучних соснових насаджень), де описували геопросторове положення ділянки (село, околиці села, географічні координати), рельєф (крутизну та експозицію схилу), тип ґрунту, режим зволоження ґрунту, визначали проективне покриття кожного виду рослин, а також досліджували деревний, чагарниковий, трав’янистий та мохово-лишайниковий яруси.
Юними природоохоронцями складено паспорти рослин та описано рослинні асоціації, зокрема: описано червонокнижний вид, з Європейського Червоного списку – козельці дніпровські, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі; лікарські рослини – звіробій звичайний, цмин пісковий, деревій звичайний, ожина сиза, полинь гіркий та напівзануренокуширово-жовтоглечикову зеленокнижкову водну асоціацію тощо. Були закартовані мікроосередки поширення зелених мохів, епігейних лишайників та плауна булавовидного.
Студенти-екологи описали та дослідили значні простори чужорідних видів рослин, а саме: біла акація, клен негідний, аморфа кущова, амброзія полинолиста, дівочий виноград чіпкий, тонколучник однорічний, золотарник канадський, ваточник сирійський та інші.
Повернувшись з екостежки «Заплавні екосистеми річки Рось» студенти мали змогу скоштувати смачну козацьку кашу, купатися в річці та милуватися пейзажними перлинами водотоків і стариць Росі.
Висловлюємо щиру подяку старості групи ЕК-52 Євгенію Драголюбу в організації та наданні практичної допомоги у проведення експедиційного виїзду з загально екологічної практики.